Вальтер Каспер «Таїнство єдності. Євхаристія і Церква»

Головний екуменіст Католицької Церкви – кардинал Вальтер Каспер — давно відомий українському читачеві деякими своїми працями, перекладеними українською мовою. Особливо відома його книга «Ісус Христос», яка вже двічі перевидавалась в Україні, а також «Підручник з духовного екуменізму», який побачив світ у видавництві Українського католицького університету.

Книга Вальтера Каспера «Таїнство єдності. Євхаристія і Церква» була видана київським видавництвом «Дух і Літера» в серії «Bibliotheka Clementina», започаткованій центром св. Климента.

У цій книзі автор постає перед читачем у не завжди видимій всім ролі. Більшості Вальтер Каспер відомий як голова Папської Ради зі сприяння єдності між християнами, а також як богослов Католицької Церкви. Натомість у пропонованій книзі читач матиме змогу познайомитись із кардиналом Каспером як досвідченим пастирем. Такий Вальтер Каспер був відомий тільки вірним Роттенбург-Штутгартської єпархії, де кардинал служив впродовж 1957-1999 років спершу як священик (1957-1989), а потім як єпископ (1989-1999). Тому не дивно, що цю книгу кардинал Каспер присвятив громадам Роттенбург-Штутгартської єпархії, «разом з якими я здійснював Євхаристію протягом десяти років мого єпископського служіння».

Окремо слід вказати, що книга побачила світ на початку Року Євхаристії (2005), який мав сприяти більш глибокому розумінню зв’язку між Євхаристією та Церквою як в особистому, так і в церковному житті.

Перший розділ присвячений практичному виміру служіння Євхаристії в єпархіях Латинської Церкви. Автор підіймає низку проблемних моментів, пов’язаних з існуванням Католицької Церкви в секуляризованому світі, які мають стосунок до євхаристійних відправ. Особливо це стосується недостатньої кількості священиків у єпархіях, в зв’язку з чим не всі громади мають змогу щонеділі брати участь у повноцінній Літургії, яка часто обмежується тільки Літургією Слова. Водночас автор наголошує на тому, що Євхаристія не може бути замінена тільки участю в Літургії Слова Божого.

У наступних двох розділах кардинал Каспер пропонує читачеві заглибитись у Таїнство Євхаристії базуючись на біблійних джерелах.

Як провідний діяч і натхненник сучасного екуменічного руху, Вальтер Каспер не міг залишити без уваги зв‘язку між Євхаристією і екуменічним рухом. Цій темі присвячено четверту главу книги (Цей розділ можна прочитати на сторінці Центру св. Климента http://clement.kiev.ua/ua/node/100). Автор коротко описує сьогоднішню ситуацію, яка склалась в екуменічному русі. А також звертається до важливої теми можливості сопричастя між християнами, які перебувають по різні боки екуменічного діалогу. Базуючись на Енцикліці Папи Івана Павла ІІ Ecclesia de Eucharistia, автор підкреслює, що «йти до причастя потрібно в тій Церкві, до якої належиш», однак, згідно із сучасною традицією Католицької Церкви, «Спасіння душ завжди має бути вищим законом», тому у надзвичайних ситуаціях (напр., коли є загроза смерті) допускається допустити віруючого іншої Церкви до причастя «за умови, що він розділяє євхаристійну віру і доводить це власним життям».

Богословське осмислення Євхаристії автор подає у п’ятому розділі книги. Кардинал Каспер розглядає Таїнство з різних аспектів: біблійного, літургійного, пневматологічного, спільнотного і есхатологічного і в підсумку називає Євхаристію «сумою християнської тайни спасіння»: «після викладу окремих аспектів Євхаристії ми можемо запитати: що ж таке Євхаристія? Відповідь може бути лише такою: Євхаристія – це сакраментальна присутність і сукупність усієї християнської таємниці спасіння», — підсумовує Вальтер Каспер.

Останній розділ винесений в заголовок цілої книги, що свідчить про його інтегральне значення для всієї праці. Автор, як і в попередньому розділі, звертається до кількох аспектів вчення про Євхаристію, однак тут він зосереджується на церковному вимірі Таїнства, вимірі єдності, оскільки Церква покликана бути єдиною. Завершується розділ знову поверненням до теми екуменічного руху, в якому автор говорить про екуменізм, виходячи з перспективи зв’язку між єдністю Євхаристії і єдністю Церкви.

Праця також містить два євхаристійні канони: римський та грецький (Анафору св. Іоана Златоуста).»»

«Risu»,4 листопада 2010