Марина Глазова

Марина Григорівна Глазова (Рафальська) – філолог, сходознавець і письменниця, викладає в університеті Дальхаузі (Dalhousie) в Канаді.

Закінчила Інститут Сходознавства Московського державного університету (МГУ). З 1961 року – викладач в’єтнамської мови в Інституті Сходознавства. Написала низку статей із в’єтнамської мови та в’єтнамського лубка і 1966 року захистила кандидатську дисертацію зі структурної типології мов Південно-Східної Азії.

1972 року разом із сім’єю – чоловіком Юрієм Яковичем Глазовим, вченим-дравидологом, який брав участь у дисидентському русі,  і трьома дітьми (прийомною донькою Оленою та синами Григорієм і Яковом) – виїхала в США.

У 1973–1975 рр. викладала російську мову на факультеті славістики Гарвардського університету і в коледжі Мідлбері (Middlebury College). З 1977 року працює викладачем російської мови, історії та літератури на російському факультеті Дальхаузького університету (Нова Шотландія, Канада).

Марина Глазова – автор збірки віршів «Поділ океаном» (1991). ЇЇ поетичні і прозові твори були опубліковані в журналах «Континент», «Час і ми», «Літературні новини», «Відлуння», «Горизонт», «Істина і життя», «Atlantis», «Semiotic Scene», «Germination», у газеті «Російська думка». У співавторстві з Оленою Глазовою видала наукову розвідку про Мандельштама – «“Підказано Дантом”. Про поетику і поезію Мандельштама» (Дух і літера, 2011).

Сьогодні Марина Глазова працює над романом «Єлизавета з Остоженки, або Перше кохання й останній жаль».

АВТОРИ НОВИНИ ПРО НАС Контакти