«Біблія без зустрічі з Богом буде лабіринтом, яким блукають у невпинних суперечках теологи» – констатують українські богослови і філософи

Репортаж, РИСУ, 15 ноября 2011 г.
Фото Олега Карпенка и Вячеслава Горшкова

Презентація книги всесвітньо відомого історика християнства і богослова Ярослава Пелікана «Кому ж належить Біблія? Історія Святого Письма крізь століття», що побачила світ у видавництві «Дух і Літера», відбулась 14 листопада у київській книгарні «Є».

Учасники презентації – біблеїсти, теологи та релігієзнавці зібрались на обговорення теми, кому належить Біблія. Вони визнали, що «Біблія – жива традиція європейської культури», яка «належить всім і кожному, а передусім – Богові», – повідомляє кореспондент РІСУ Катерина Новікова.
Перекладач книги Дарія Морозова, представляючи автора, підкреслила поєднання в його творчості двох традицій – протестантської, з якої вийшов, та православної – до якої прийшов, та думки своїх вчителів – Адольфа Гарнака і о. Георгія Флоровського. Я.Пелікан – надзвичайно багатогранна людина, він був не лише біблеїстом, але й знавцем патристики, догматики, дослідував проблематику права і мистецтва.

У книзі автор представляє своє бачення європейської культури як цілісності, що виражається в традиціях університету та читання Біблії. Святе Писання постає цінністю європейської культури, актуальним і живим явищем, а не книгою з полиці. Вчений розглядав Біблію як «живий процес», який розпочався, коли усна традиція передувала письмовому запису. Це книга, через яку Бог промовляв до спільноти вірян і до всього людства.

Юрій Вестель, науковий редактор книги, висвітлив думку автора про зв’язок Біблії з істиною. За його словами, це книга для всіх й водночас особисто для кожного, та насправді належить Богові. Вона жива досі в своїй тривалості та неперервності, її читають всі верстви суспільства, віднаходячи там важливе для себе. Властиво, вона становить чинник єдності всіх.

Релігієзнавець та біблеїст з Києво-Могилянської академії к. філос. н. Сергій Головащенко назвав вихід книги справжньою подією в сфері української біблеїстики, якій бракує посібників та фахових книжок цієї галузі. Він зазначив, що Ярослав Пелікан зумів витримати рівновагу між академічним підходом універсальності науки і особистим поглядом автора, який передав власний досвід переживання Біблії.
Релігієзнавець і протестантський теолог д. філос. н. Михайло Черенков наголосив, що книга Ярослава Пелікана відкриває не лише історичну долю Біблії, а й говорить про головне. Адже для Ярослава Пелікана важлива не лише Біблія, але і її Автор – Бог. Саме з ним має зустрітись читач Біблії. Якщо не відбудеться цієї зустрічі, то Біблія залишитись лабіринтом, в якому блукають у невпинних суперечках теологи. Відтак Cвята Книга зберігає свою таємничість.

Київський біблеїст Ігор Мялковський, науковий співробітник Києво-Могилянської академії, поділився з присутніми думкою, що серед різноманіття книг «Кому належить Біблія?» Ярослава Пелікана помітно вирізняється своїм рівнем високої науковості та духовності, що пояснена і прояснена в захоплюючій розповіді автора.

Православний богослов Юрій Чорноморець повернувся до питання, яке задає сам автор у книзі – «чия Біблія?» і відповідає на нього – вона є Божа, а відтак – належить всьому людству. Це переконання було близьке Павлу Флоровському, який відзначав, що Біблія написана простою мовою, щоб бути зрозумілою всім. Хто питає «чия Біблія?» – як правило належить до грона безпорадних консерваторів, які б хотіли приватизувати і Біблію, і Бога. Біблію не можна приватизувати як і Бога: за вдалим виразом св. Августина, відповідні спроби схожі на намагання вичерпати ложечкою нескінченний океан. Пелікан і вся сучасна теологія вважають критично важливим, щоб сьогодні християни від питання «Чия Біблія?» перейшли до питання – «Чи я належу Біблії, чи є людиною Біблії?» Сучасна теологія, особливо православна, твердить парадоксальну для християн минулого річ: необхідно думати не про особливі права Церкви щодо Біблії, а про особливі високі вимоги Біблії до Церкви, до кожної громади, до всіх християн.

Книга «Кому ж належить Біблія? Історія Святого Письма крізь століття» не лише стане внеском у розвиток сучасної української біблеїстики, але й через вивчення Біблії сприятиме входженню країни в рамки європейської культури.

РИСУ